Кохай

Прошу тебе лиш почекай
На зорі ясні з світлим променем
І очима зеленоясними
Де забув ти про тіні людей
Не забудь що ти є і ти зарас
В очах повних поганих людей
Будь собою в житті нещасному
Та кохай як колись і тебе
Де б не був ти там буду і я
Серцем чутим
І вірою в нас
Не забудь що ти гріх і спокуса
Та люблю я тебе як себе
Я світила б для тебе як зоряне сяйво
Як туман шепотіла б люблю
Та ти милий мій знову ликуєш
По моїй недужій душі
Там де люди чекають на правду
Світло лине лиш Божого неба
Там де просять і віру й удачу
Там забули за Царство Небес