lyrics
Ти стала дивна...не така,
Про це усі мені говорять (мені говорять).
Та помічаю я й сама,
Чи я змінилась…Чи, то світ навколо?!
Більш хочу тиші, й спокою уже,
Набридло, щось комусь доводить (комусь доводить).
Пояснювать, чому зробила так,
Нехай не вас це, а мене тривожить (тривожить).
Хотілося б поїхати туди,
Де тиша й спокій, і хатинка серед лісу.
Побуть самій, та прочитать свої думки,
Бо вже багато в мене накопилось (накопилось).
Послухать тишу...Та пташиний спів,
Який так ніжно, проникає в душу (в душу).
Посидіть на траві, й відчути вітерець,
Що шурхотить тихесенько листочком...
Побути там, й спитать саму себе,
Що у житті мені не вистачає?
Звичайно миру...зараз головне (головне),
Але ще спокою, сама в собі не маю.
Втомилася від всього я уже...
Чи може дивною...Як усі говорять стала...
Та хочу, в ту хатинку я у ліс,
Здається, я саму б себе, там відшукала...