Як добре знать

Як добре буть чиїмось назавжди,
І знать, що не слова порожні це.
Як хліб, ділити й душу, і роки,
Дивиться в очі дорогі й щасливі.

Як добре буть чиїмось назавжди!
І знать, що не залишить, не обдурить,
І витягне з під будь-якого льоду,
Й любить ніколи вже не перестане.

Рідне тіло обіймать в ночі,
І знать, що буде так уже навіки.
Зливатись разом, як весной струмки,
Тонуть у рідном диханні людини.

І освіжати, як гроза у літку,
І відчувати, як ти грієш і як зігріваю я.
І знати, що в цих дорогих очах,
Ніколи ти не постарієш...