Не на сповідь

У світах реприз монотонні мотиви, монохромні барви, монітори сині і думки пасивні, і синці на згині цього світу компромісного насилля...
Примітивні вірші, майже що прозові, пишуть не на совість, навіть не на сповідь. Наші дні на споді, наші сни на спогад. Чи щасти, чи з Богом... Досить чи доВОЛІ?
Тут земля у роздріб, колії порожні, сотня подорожніх, вулиці ворожі. Сонце на сторожі розітлітись може. Ці часи не божі, ці світи не божі.