Холодне місто

Холодне місто за вікном сумує,
Без дозволу заходить ніч у дім.
Адже у неї твої очі і лиш вона одна все знає,
Як же не вистачає мені тут тебе...

Не можу я тебе втрачати, солодкий твій полон - моя свобода,
Так хочу я тебе поцілувать, та відстань ніби прірва.
Повітрям стала ти моїм тобою важко мені дихать,
Без тебе вже не вижити мені й не хочу я тебе втрачати.

Змінились фарби вже за склом, та місяць там малює свій пейзаж,
Всі люди сплять солодким сном, а зірки світяться яскраво.
Помрію я у тиші, і Бога попрошу тихенько:
Щоб він беріг тебе сильніше, поки мене не буде поруч.

Не можу я тебе втрачати, солодкий твій полон - моя свобода,
Так хочу я тебе поцілувать, та відстань ніби прірва.
Повітрям стала ти моїм тобою важко мені дихать,
Без тебе вже не вижити мені й не хочу я тебе втрачати.