Ой у полі

Ой у літню пору теплу,
Закохався вітер в вербу...
Танцював із нею танго
І це було, дуже гарно.
Кликав вербу із собою,
Робив хвилі над водою.
І вона зашелестіла...
,,На край світу б полетіла...
Виросла я біля річки,
Верби тут мої сестрички.
Гарна подруга калина...
І вся неня Україна.
Як же ж якудись полину,
Як же я, їх всіх покину?"
Й залишився з нею вітер,
Заплів в косу ніжні віти...
Танцював із нею танго...
І зажили вони гарно.