Ой у літню пору теплу, Закохався вітер в вербу... Танцював із нею танго І це було, дуже гарно. Кликав вербу із собою, Робив хвилі над водою. І вона зашелестіла... ,,На край світу б полетіла... Виросла я біля річки, Верби тут мої сестрички. Гарна подруга калина... І вся неня Україна. Як же ж якудись полину, Як же я, їх всіх покину?" Й залишився з нею вітер, Заплів в косу ніжні віти... Танцював із нею танго... І зажили вони гарно.