歌詞
Запроси її, знов, на побачення .
Хоч здоров'я вже зовсім не те,
І роки набули інше значення.
Запроси бо життя, вмить, пройде.
Подаруй їй букетик із квітів.
Запроси на медовий чайок.
Усміхнись в цю хвилину, в ці миті.
Як жилось з нею, разом, згадай.
Вона біла, уся немов яблуня ,
Що весною завжди розквіта,
А душею маленька, ще дівчинка,
Яка в казочку вірить й дива .
Поведи її стежкою спогадів,
Щоб згадала найкращі роки.
Поцілуй її зморщену усмішку ,
І що любиш на вушко скажи.
Запроси її, знов, на побачення.
Дай відчути, той стукіт сердець.
Бо життя наше непередбачене.
Завтра може настати кінець.