Запроси її, знов, на побачення . Хоч здоров'я вже зовсім не те, І роки набули інше значення. Запроси бо життя, вмить, пройде. Подаруй їй букетик із квітів. Запроси на медовий чайок. Усміхнись в цю хвилину, в ці миті. Як жилось з нею, разом, згадай. Вона біла, уся немов яблуня , Що весною завжди розквіта, А душею маленька, ще дівчинка, Яка в казочку вірить й дива . Поведи її стежкою спогадів, Щоб згадала найкращі роки. Поцілуй її зморщену усмішку , І що любиш на вушко скажи. Запроси її, знов, на побачення. Дай відчути, той стукіт сердець. Бо життя наше непередбачене. Завтра може настати кінець.