Давай забудемо про все минуле, Нехай це буде нам нелегко, й складно. Як порожньо в цім домі тут без тебе, І я у всьом виню себе! Вибач за грубі ті слова, чуєш? Я не хотів, ну просто так вийшло. І тільки божевільний дощ, Мені говоре, чого ждеш. Пересварився я з дощем! Ну ми цю сварку переждем. Пройде як злива оцей сум, І знов до тебе повернусь. Ми так близькі і так далекі десь, А ти хотіла, щоб ніколи літо... Не дочекалось вересня! Де я прощався, ідучі. Прокинеться з зорею місто, Асфальтом теплим віднесе холод. Твоїх невисловлених слів! Дощем тим списаних листів. Пересварився я з дощем! Ну ми цю сварку переждем. Пройде як злива оцей сум, І знов до тебе повернусь. Пересварився з дощем! Ну ми цю сварку переждем. Пройде як злива оцей сум, І знов до тебе повернусь...