Давай забудем...

Давай забудемо про все минуле,
Нехай це буде нам нелегко, й складно.
Як порожньо в цім домі тут без тебе,
І я у всьом виню себе!
Вибач за грубі ті слова, чуєш?
Я не хотів, ну просто так вийшло.
І тільки божевільний дощ,
Мені говоре, чого ждеш.
Пересварився я з дощем!
Ну ми цю сварку переждем.
Пройде як злива оцей сум,
І знов до тебе повернусь.
Ми так близькі і так далекі десь,
А ти хотіла, щоб ніколи літо...
Не дочекалось вересня!
Де я прощався, ідучі.
Прокинеться з зорею місто,
Асфальтом теплим віднесе холод.
Твоїх невисловлених слів!
Дощем тим списаних листів.
Пересварився я з дощем!
Ну ми цю сварку переждем.
Пройде як злива оцей сум,
І знов до тебе повернусь.
Пересварився з дощем!
Ну ми цю сварку переждем.
Пройде як злива оцей сум,
І знов до тебе повернусь...