[Verse 1] Курсант Срібнюк Постоялець Скаржинців Кроки в казармі Як марш по мінних полях Втомлені вікна Бетонна шкіра стін А в голові — зоопарк із тисячі снів
То з-під ліжка виглядає сірий котик Моргає повільно Ніби знає статут То з плаца мчить веселий чорний песик Наче в атаку А потім — в салют
[Chorus] Світ дивиться крізь очі звірів Бачать курсанта в строю і в пітьмі Котики Песики Дикі конячки Водять Срібнюка по чужій війні Якщо це марево — хай не минає Краще хай сниться Ніж рахуєм шрами в тиші Курсанта бачать звірі А не боги І це єдине Що його тут ще тримає живим
[Verse 2] На полігоні — гума Дим Окрики А він рахує в небі карусель з ворон Та раптом поруч — гривата біла конячка Хекає тепло Б'є копитом у бетон
Він шепче їй: "Стань мені бронею" Торкає шию Ніби свій оберіг Хтось крикнув "Встать!" Розсіяв примару Лишився шолом Ремені й сухий сніг
[Chorus]
[Bridge] [низький крик] Коли вночі по коридору Тягнеться холод Дихає страх До нього тихо підходить зграя Муркоче Скавчить Б’є копита в такт
Котик лягає на його груди Песик чатує під дверима сну Конячка носить по полю пам’яті Де ще не проросла війна Як труна
[Chorus]
[Outro] Курсант Срібнюк Постоялець Скаржинців Його тримають за руки не люди А малі тіні з очима Повними світу І Може Саме тому Він дожив до цього ранку
Phong cách âm nhạc
Modern metalcore with low-tuned guitars in drop tuning, tight double-kick patterns, and sharp syncopated breakdowns. Verses stay tense and palm-muted with screamed male vocals, choruses open into soaring melodic hooks with layered gang shouts. Occasional dissonant lead lines and ambient pads under the bridge to build suspense before a final crushing riff.