Курсанта бачать звірі

[Verse 1]
Курсант Срібнюк
Постоялець Скаржинців
Кроки в казармі
Як марш по мінних полях
Втомлені вікна
Бетонна шкіра стін
А в голові — зоопарк із тисячі снів

То з-під ліжка виглядає сірий котик
Моргає повільно
Ніби знає статут
То з плаца мчить веселий чорний песик
Наче в атаку
А потім — в салют

[Chorus]
Світ дивиться крізь очі звірів
Бачать курсанта в строю і в пітьмі
Котики
Песики
Дикі конячки
Водять Срібнюка по чужій війні
Якщо це марево — хай не минає
Краще хай сниться
Ніж рахуєм шрами в тиші
Курсанта бачать звірі
А не боги
І це єдине
Що його тут ще тримає живим

[Verse 2]
На полігоні — гума
Дим
Окрики
А він рахує в небі карусель з ворон
Та раптом поруч — гривата біла конячка
Хекає тепло
Б'є копитом у бетон

Він шепче їй: "Стань мені бронею"
Торкає шию
Ніби свій оберіг
Хтось крикнув "Встать!"
Розсіяв примару
Лишився шолом
Ремені й сухий сніг

[Chorus]

[Bridge]
[низький крик]
Коли вночі по коридору
Тягнеться холод
Дихає страх
До нього тихо підходить зграя
Муркоче
Скавчить
Б’є копита в такт

Котик лягає на його груди
Песик чатує під дверима сну
Конячка носить по полю пам’яті
Де ще не проросла війна
Як труна

[Chorus]

[Outro]
Курсант Срібнюк
Постоялець Скаржинців
Його тримають за руки не люди
А малі тіні з очима
Повними світу
І
Може
Саме тому
Він дожив до цього ранку