Жити

Светри навиворіт одягнені.
Руки опущені додолу.
Скільки того життя мені
треба, скільки втоми?
Зброя згори нависла, ніби німб.
Збої. Прослухані мережі.
Місто наснилося мені,
і там за нами стежать.
Сплять обвітрені будинки,
під ногами - листя плями.
Спить минуле на зупинці.
небо - тьмяне.
Сплять покинуті автівки
на розбитому асфальті.
Спить минуле тихо. Тільки
тут про це не пишуть сайти.
Чутно приглушені мелодії.
Ти - на відстані долоні.
Скільки любові знов мені
треба? Дні холодні.
Зброя згори нависла, ніби німб.
Скоро прокинуться сновиди.
Місто надій. Але хто я в нім?
Чи варто просто жити?..