lyrics
Ось і минув вже місяць літній,
Усі роз'їхалися хто куди.
Та підійшов твій поїзд,
І розлучаємося ми назавжди.
Може коли-небудь ти вдома,
Мене згадаєш ти за чашкой чаю.
А я тебе ніколи не забуду мила,
Твої блакитні очі.
Зіграв хтось з нами в не пристойний жарт,
Так мало у нас часу було.
Море додасть нам сили та терпіння,
Але на завжди я свій спокій втратив.
Як же тепер нам бути я не знаю,
Чи зможу я прожить без тебе.
Тільки прошу ти моя рідна,
Пам'ятай про мене...
Немов краплинки моря,
Дивляться зараз прям на мене.
Ось накотились сльози,
До твоїх й моїх очей.
Нам залишається година,
Щоб один одного затримать.
Адрес надійно заховався,
Але я буду лиш тобі писати.
Та хтось зіграв із нами жарт,
Так мало нам часу надав.
Море додасть нам сили та терпіння,
Але назавжди я свій спокій втратив...
Як же тепер не знаю я,
Чи зможу жити я без тебе.
Тільки прошу ти моя рідна,
Пам'ятай про мене ти завжди...