душа

Відображення в калюжі... - це не я
Хоч мені й приписують болото
Зорі в небі - ось моя сім'я
І для них нутро моє відкрито
Хоч в калюжі риси всі мої
Та душа не вміститься й у море
Порад не потребують журавлі
Їм й не є властивим людське горе
Взагалі - що знаєш ти про мене
Дивний...і тупий...і навіженний
Так, я є таким як бачиш ти
Як з калюж за мною стежити
Як дивитись через брудні двері
Брудні вікна, дзеркала брудні
Можна бачить те, чого немає
Й бачить мене на самому дні
Не оцінюйте, не ставте мені проби
Я не вартий в світі і гроша
Я не буду всім вам до вподоби
Та й не хочу... Є в мені Душа
З нею однодумці ми чудові
Знаєм один одного з давна
Знаєм: чорні ми чи кольорові
Я один в Душі, й вона в мені одна
З нею ми пройдемо під землею
І на хмарах упіймаєм журавля
Не роздільний я є із Душею
І вона... - летить туди, де прагну я