Відображення в калюжі... - це не я Хоч мені й приписують болото Зорі в небі - ось моя сім'я І для них нутро моє відкрито Хоч в калюжі риси всі мої Та душа не вміститься й у море Порад не потребують журавлі Їм й не є властивим людське горе Взагалі - що знаєш ти про мене Дивний...і тупий...і навіженний Так, я є таким як бачиш ти Як з калюж за мною стежити Як дивитись через брудні двері Брудні вікна, дзеркала брудні Можна бачить те, чого немає Й бачить мене на самому дні Не оцінюйте, не ставте мені проби Я не вартий в світі і гроша Я не буду всім вам до вподоби Та й не хочу... Є в мені Душа З нею однодумці ми чудові Знаєм один одного з давна Знаєм: чорні ми чи кольорові Я один в Душі, й вона в мені одна З нею ми пройдемо під землею І на хмарах упіймаєм журавля Не роздільний я є із Душею І вона... - летить туди, де прагну я