А вона

А вона так хотіла любити .
Всю себе віддала для його.
Все літала у хмарах за вітром.
Несла світло у дім і тепло.
Зранку каву у постіль носила
І на вушко шептала: "люблю".
Цілувала у губи, леліла.
Раптом погляд змінився його.
Він суворо поглянув у очі.
Зжмурив брови і мовив слова:
"Я сказати тобі люба хочу,
Що любов моя більш, не жива"
В неї серце у грудях спинилось.
Промайнули в мить темні думки.
І життя вже тоді їй здавалось ,
Простиляло лиш чорні стежки
А вона так хотіла любити ,
В щасті жити, надію плекать.
Та лишились у вазі лиш квіти.
Вже не буде більш їй дарувать ......