По стерні

Толочила по стерні
Босу стежку.
Сорочина на мені
Та в мережку.
І намисто на мені,
І спідниця.
Чи то жито вдалині,
Чи пшениця.
Не топтала по траві,
Де стодола.
Босі ноги до крові
Поколола.
Бо не було на мені
Черевиків -
Ті малі, ті незручні,
Ті великі.
Та по полю край села
Брела боса.
Чи пшениці набрела,
Чи то проса.
Бовваніють два стебла
Та край поля -
Чи то доля проросла,
Чи недоля.