Толочила по стерні Босу стежку. Сорочина на мені Та в мережку. І намисто на мені, І спідниця. Чи то жито вдалині, Чи пшениця. Не топтала по траві, Де стодола. Босі ноги до крові Поколола. Бо не було на мені Черевиків - Ті малі, ті незручні, Ті великі. Та по полю край села Брела боса. Чи пшениці набрела, Чи то проса. Бовваніють два стебла Та край поля - Чи то доля проросла, Чи недоля.