- Ну як ти там коханий, милий? - Чи спав сьогодні уночі ? - Сьогодні ні, бо нас штормили, - Прорвались, су#и, на межі. Нема спокою й відпочинку . Куди не глянь, скрізь, дим і прах. Вогонь горить, земля палає В очах стоїть один лиш жах. Творець Всевишній нас не чує . Здається лишив тут навік. Сьогодні 200 груз носили, І так щодень із року в рік . Бувай кохана, пора бігти, Знов кличе командир у бій. Не плач, прошу моя лебідко . Кінець зв'язку....ти тільки вір!