Дружина з Мокриця

[Verse 1]
Пристань стара
На шнурках човни
Ти стояла в хустці до землі
Кажеш: «Ще раз вийдеш у моря
Я заберу паспорт до злої зорі»

Сцежена кава в емальованій кружці
Кіт обіймає мій старенький рюкзак
Ти — моя дружина з нашої Мокриці
Я — твій капітан
Що вічно все не так

[Chorus]
Дружина з Мокриця
Очі
Як гроза
То кличеш «повертайся»
То шепчеш «відпускаю»
Дружина з Мокриця
Лагідна
Струнка
Скільки раз йшов до моря — стільки раз вертався в кайданах з молока

[Verse 2]
Ти мені шкарпетки штопаєш у тиші
І смієшся: «Море — це ж одна вода»
Каже твоя мати: «Кинути б ті вірші»
А ти мені борщ доливаєш — і біда не біда

На стіні календар з кораблем кривим
Підпис: «Повернуся
Тільки не зараз»
Ти ховаєш сльози за варенням вишень
І цілуєш шрам мій
Мов старий наказ

[Chorus]
Дружина з Мокриця
Очі
Як гроза
То кличеш «повертайся»
То шепчеш «відпускаю»
Дружина з Мокриця
Лагідна
Струнка
Скільки раз йшов до моря — стільки раз вертався в кайданах з молока

[Bridge]
Кажеш: «Залишися
Купимо козу
Посадимо смородину
Навчимося спати»
А я все міряю шлях до берега внизу
Де хлопці вже зібрались мене проводжати (ой-ой)

[Chorus]
Дружина з Мокриця
Очі
Як гроза
То кличеш «повертайся»
То шепчеш «відпускаю»
Дружина з Мокриця
Лагідна
Струнка
Може
В море йду я
Та душа твоя міцніш за будь-які якоря