Переступи межу. І вийди в таємничість. Дмухни за вітром попіл та іржу. Хіба не чуєш — ключ за хмарами курличе? Переступи межу. Переступи межу. Суворо глянь довкіл і запитай сумління: Кого чекаю тут? І що я бережу? — Хто в небо не росте — приречений на тління. Переступи межу. Переступи межу! Багато голосів. Та лиш один — пророчий: Що зв’яжеш у душі — те в вічності зв’яжу! Під ноги не дивись. Здійми до Тайни очі. Переступи межу. Переступи межу!
Переступи межу Вірш Олеся Бердник из цикла Пісня Небесних Лебедів
Ідем ідем в далеку Путь І все запитуємо ми Де нам знайти ясну Любов Серед вселенської пітьми? Нам гримить далина "У юрбі не шукай Як настане весна Вирушай в дальній Край Поміж бур і погроз, Поміж рушень основ Поміж гуркоту гроз Знайдеш ясну Любов І знов ідем поміж примар. Де вороги і де брати? Яка Любов, який пожар Дозволить мужність віднайти? Нам гуркочуть громи Слухай наші слова! Поміж мороку й мли Блискавиця співа: Скинь непевність із плеч Не залежуйся встань! Знайдеш мужності меч В громі дивних повстань! Шумлять бої. Гримить гроза Та не вспокоїться душа І нас в бою, поміж вогню Сердечний біль не залиша А нечутна струна Заклика до путі Далина, далина Стеле стежки круті Треба гори пройти Подолать Висоту У безмовності ти Знайдеш Правду Святу! Алтай тисяча дев'ятсот шістдесят 2 Пісня шукачів тайни Вірш Олеся Бердник
Україна моя, рідна мати моя. Хто ти є, хто ти є? Я питаю про те навесні солов’я, Я запитую серце своє. Хто ти є, хто ти є? Я питаю про те у блакитних садів Я питаю широкі лани Я звертаюсь у небо до вольних орлів, І наслухую мову луни. Я питаю в орлів І наслухую мову луни… Мені каже Дніпро: Україна то Я А Карпати високі здаля Все шепочуть У горах Матуся твоя Невмируща Вкраїнська земля. Шепчуть гори здаля Невмируща Вкраїнська земля Вірю знаю У горах Матуся живе У Дніпровськім потоці співа Її серце то небо весни грозове Її дума печаль Світова Її серце живе Її дума печаль Світова. І зірки вдалині то Вкраїни вогні. То все ти, то все ти! Струни кобзи дзвенять, Україно в мені Ніби райдужні в небі мости. То все ти то все ти Ніби райдужні в небі мости
Тисяча дев'ятсот сімдесят 2 Україно моя Автор Олесь Бердник