Секта шостого дня2

Як субота на порозі —
Кожній з нас уже кортить:
Треба скинути тривоги,
Треба душу звеселить!
То робота, то турботи,
Що не день: каструлі, дім…
Ледь убралися городи,
Час зустрітися усім!

Зідзвонились наші дами,
Кожна — краля, хоч куди!
Вже готова вся програма:
Хто що може — принеси!
Хтось салатик, хтось котлетки,
Може й піци ще шматок,
Хтось від печії таблетки,
А хтось — пляшку «на ковток».

Вже пивасик остигає,
А для настрою — коньяк.
І пішло собі помалу:
«Ну, дівчата, життя як?!»
Наші зустрічі — мов шабаш!
Коли разом – все фігня,
Не відьмуєм – розслабляємсь,
З Сектою шостого дня!

Хто за сорок? Це не вирок!
Досвід, мудрість і краса.
Ми дамо ще фору юним,
Бо в нас іскра не згаса!
Обговорим все на світі,
А секрети — під замком,
І підтримка є залізна,
Наша дружба – не фантом!

А під ранок всі клянуться:
«Все! Наступний раз — ні-ні!
Та минає п'ять робочих,
Знов субота, вихідні.
І відьомська наша секта
Знов на шабаш, на розгон!
Час короткий, а зустрітись
В шостий день — святий закон!