Тиха осінь

[Verse 1]
Дрібним дощиком осінь тихенько в віконце постука
І ставок у старому саду позолотою вкрила.
І туманом сизим, густим застелить поля,
Немов ковдрою теплою, щоб спочила земля.

[Chorus]
Жовте листя кружляє, лягає до ніг,
Тихо осінь ступає на наш поріг.
Хай до ранку дрімають сади і поля,
Під пухкою ковдрою спочине земля.

[Verse 2]
На стежині калюжі тримають небесну блакить,
А горобина край тину червоним намистом горить.
Ти поглянь, як повільно стихає садок за вікном,
І як пахне у хаті корицею, хлібом й теплом.

[Chorus]
Жовте листя кружляє, лягає до ніг,
Тихо осінь ступає на наш поріг.
Хай до ранку дрімають сади і поля,
Під пухкою ковдрою спочине земля.

[Bridge]
А коли на світанку розвіється сивий туман,
Ми зустрінемо день крізь прозорий осінній серпан.
Хай ця тиша зігріє долоні й думки,
Поки дощ малюватиме кола в ставку.

[Chorus]
Жовте листя кружляє, лягає до ніг,
Тихо осінь ступає на наш поріг.
Хай до ранку дрімають сади і поля,
Під пухкою ковдрою спочине земля.

[Outro]
Спочине земля…
Під дощем і теплом спочине земля.