Родина

У Змієві дім, де світло у вікні,
Де ранок починається з надій.
Мама Лена — серце і тепло,
Татові Дімі — сила і крило.
Дев’ятнадцять років — не просто слова,
То шлях, де любов завжди жива.

Бо сім’я — це більше, ніж слова,
Це коли серце б’ється не дарма.
Ярослав і Кирил — наша кров,
Наша гордість, віра і любов.
Хай дорога буде непроста —
Ми разом, і в цьому вся сила сім’ї.

Було нелегко — бурі й холоди,
Та ми тримались крізь усі роки.
Коли здавалось — сил вже не знайти,
Нас рятувала віра у сім’ї.
Руки в руках — і страх уже не той,
Бо разом ми — і значить, все пройдем.

І хай роки летять, мов поїзди,
Ми збережем це світло назавжди.
Наша Хонда мчить, а в ній — сім’я,
Одна дорога, віра і життя.

Бо сім’я — це більше, ніж слова,
Це коли душа ще молода.
Мама й тато, сини і дім,
Ми єдині — і нас не зламать нікому.
Хай життя міняє кольори —
Ми разом, бо це любов на всі роки