юра

Юрко — парубок серйозний, трохи вже підстаркуватий,
Та за кермом — мов король, впевнений, завзятий.
Все життя він за рулями — знає кожен поворот,
На дорозі й у житті — все у нього під контроль.

Я і трактора, й комбайна
Осідлаю на ходу,
Якщо треба — зремонтую,
Сяду й знову поведу.
За кермом я почуваюсь
Королем у всій красі,
Хай село про це співає —
Юрко перший на селі!

Маю двох синів-орлів — як свисну, тут як тут,
На підмогу прибіжать — і оком не моргнуть.
Сила, розум і опора — в серці гордість за сім’ю,
Бо таких синів, як в мене, ще пошукати треба всюди.

Я і трактора, й комбайна
Осідлаю на ходу,
Якщо треба — зремонтую,
Сяду й знову поведу.
Хай мотор гуде завзято,
Пил курявою летить —
Юрко знає: справжній мужик
Ніколи не зупинить хід!

А внучата — красені й красуні, радість для душі,
Очі світяться, мов зірки, в ранковій тиші.
Друзів маю я багато — спокою не дають,
Раз у раз двері відчиняються —
З гармошкою ідуть!

Шум і гам луна на село,
Ми співаємо гуртом,
Весело ще й підстрибаємо
Під вікном і за столом.
Хай весь світ почує нині —
Є ще сила, є азарт,
Поки друзі поруч —
Юрко молодий на старт!

Але знайте: парубок я серйозний,
Без пустих балачок і слів,
Все у мене під контролем —
І дорога, й дім, і спів.
Хай село про це співає —
Юрко перший на селі!