Одруж

Тридцять п’ять весен пролетіло тихо,
Та у серці — світло, ніби в перший день.
Руки поруч, кроки — в радості і лиху,
І любов не згасла серед бур й пісень.
Приспів:
Олеже й Наташо — ви наш оберіг,
Ваша любов — це скарб на віки.
Тридцять п’ять років — як мить, як подих,
Разом — і в сонці, й у дощі.
Хай ще багато буде світанків,
Ще сотні обіймів і теплих слів.
Бо справжнє кохання — не просто випадок,
А вибір сердець на цілий вік.