[Verse 1] Сергій Сергійович входить у клас Як грім у тишу казарми З поглядом Що ріже повітря гостріше за уламки армійських ламп Він ставить питання так Що кожен новобранець забуває про втому Про відмазки Про зламані плани І вчиться рахувати не кілометри в телефоні А удари серця між пострілами й вибухами в ямі під ранок Він показує Як страх ховають не за жартами й мемами А за правильним хватом За рухом плеча За глибоким вдихом крізь маску Де піт зливається з запахом металу І кожна дрібниця — від затяжки ременя до нахилу корпусу в багні — стає різницею між тим Хто повернеться додому І тим Про кого скажуть стисло в наказі Його фрази довгі Наче колона вночі на холодній трасі Але в кожному слові — стиснута практика полігонів Ранків Коли сонце сходило над мішенями Подертими до дір І він пояснює Чому краще посперечатися з ним зараз Ніж потім мовчати під сиреною Стискаючи автомат Як щоденник з незаписаними вибаченнями Він згадує Як колись сам стояв у цьому строю З руками Що тремтіли не від холоду А від думок Що буде далі І як один жорсткий окрик Один чіткий наказ змінив його ходою Мімікою Навіть тим Як він тримає чужі погляди І тепер він повертає цей борг кожною лекцією про те Що дисципліна — це не крик А звичка тримати себе в руках Коли уламки сипляться в очі та пам'ять
[Verse 2] Сергій Сергійович малює на дошці не схеми для екзамену А маршрути виживання Де стрілки ведуть не до оцінки в журналі А до того моменту Коли ти згадаєш саме цей рух Саме цей жест І відкотишся на півкорпусу лівіше Уникаючи траєкторії Яку ніхто Крім нього Не вмів пояснити словами Що врізаються в м’язову пам’ять Наче гравіювання на сталі Він вчить слухати тишу між розривами Читати кущі Паркани Балкони Як підручник Де кожна тріщина — підказка Кожна тінь — потенційний контур небезпеки І поки інші шукають у телефоні відповідь на все Він змушує шукати її в очах товариша У власному подиху В тому Як земля відгукується під підошвами Коли ти робиш зайвий крок уперед Його жарти сухі Як сухпай на третю добу в полі Але сміх після них тепліший за будь-який чай у бліндажі Бо між рядків цих історій про "дурнів Що вирішили бути героями без інструкції" ховається маніакальна точність З якою він розкладає досвід по поличках Вказуючи пальцем не на помилки інших А на ті місця в твоїй голові Де ще блукає самовпевненість І коли новачок запитує Навіщо ці нескінченні віджимання в багні Ці марші до судом у литках Ці вправи на ходу Вночі Під дощем
Styl muzyki
Aggressive Ukrainian hip-hop / dubstep hybrid, double-time male vocals over grinding bass swells and glitchy percussion; verses in a relentless forward rush, voice starting dry and close-up then growing more distorted and hyped, with chopped vocal echoes punctuating key punchlines and brief half-time drops to spotlight dense multisyllabic rhyme chains