Школа, якої вже нема

[Verse 1]
Сьогодні пил летить замість дзвінка
Скриплять не парти — обгорілі крокви
Там
Де ходили в клас сто років поспіль
Тепер тремтить розтріскана земля

Тут вчили перший почерк і закон
Сміялись вчителі
Сварились діти
Звідси ішли в далекі університети
А повертались — доктори й майори

[Chorus]
Школа
Якої вже нема
Але вона у жилах
Не в цеглинах
У голосах
Що кличуть крізь димар
У тих
Хто вчений
Вчитель
Хто людина

Розбили стіни — пам’ять не взяли
Вогнем пройшлись — коріння не спалили
Зноб-Новгородська
Ти в крові й словах
Ти далі нас навчаєш жити гідно

[Verse 2]
На дошці ще лишився крейди слід
Напівстертий приклад
Кілька літер
Мов недописаний останній зошит
Що хтось не встиг до ранку дорішить

Хто зносить школу — сам собі вирок
Бо проти часу вибухи малі
Ти в кожній мамі
Що читає казку
В дитячій мрії вийти у політ

[Chorus]
Школа
Якої вже нема
Але вона у жилах
Не в цеглинах
У голосах
Що кличуть крізь димар
У тих
Хто вчений
Вчитель
Хто людина

Розбили стіни — пам’ять не взяли
Вогнем пройшлись — коріння не спалили
Зноб-Новгородська
Ти в крові й словах
Ти далі нас навчаєш жити гідно