Оо

Зоря Дніпра обʼєднала нас .
Разом ми все переробили сотні.
Мʼясна машина аж палає,
Як ми там стоїмо — хтось сміється, хтось радіє.

Рука в руку, сміх і крики
Але разом — все легко, ніби гра,
Хай навіть в цеху холодно ,та серце співа.

Ми ламаєм рутини всі кордони,
Сміх — наш інструмент, і робота в тоні.
Працюємо, тримаєм темп,
І палає машина — це наш маленький екстрим! Я ніколи не забуду наші душевні розмови, довіра моя до тебе не пропаде ніколи, ти подруга моя і по духу сестра . Я не забуду тебе ніколи, ти найкраща моя.