Вернись

Невже не можем разом назавжди,
Невже слова всі як вода.
Струмком закрутяться й перетворяться у калюжку,
А потім й зовсім кануть в нікуда.
Вернись до мене ти любов моя,
Хоч на хвилину ти луною відгукнись.
Останнє чарівне кохання,
Тобі одній я знову повторю як я тебе Люблю...
І все почнеться з чистого листа,
І кругом до світанку голова.
Стань білосніжним птахом в два крила,
Доля моя, мрія моя, любов моя...
Невже нам не відігрітись у каміна?
Невже не вірить в те що доля ти моя.
Не хочеться одном зустріть самотність,
Але збулось пророцтво - і тебе не має поруч...
Вернись до мене ти любов моя,
Хоч на хвилину ти луною відгукнись.
Останнє чарівне кохання,
Тобі одній я знову повторю як я тебе Люблю...