Невже не можем разом назавжди, Невже слова всі як вода. Струмком закрутяться й перетворяться у калюжку, А потім й зовсім кануть в нікуда. Вернись до мене ти любов моя, Хоч на хвилину ти луною відгукнись. Останнє чарівне кохання, Тобі одній я знову повторю як я тебе Люблю... І все почнеться з чистого листа, І кругом до світанку голова. Стань білосніжним птахом в два крила, Доля моя, мрія моя, любов моя... Невже нам не відігрітись у каміна? Невже не вірить в те що доля ти моя. Не хочеться одном зустріть самотність, Але збулось пророцтво - і тебе не має поруч... Вернись до мене ти любов моя, Хоч на хвилину ти луною відгукнись. Останнє чарівне кохання, Тобі одній я знову повторю як я тебе Люблю...