пісня

МОЛОЧАНСЬКА ГРОМАДА
«В ЄДНОСТІ — СИЛА»
​Куплет 1
Є земля, що для кожного рідна,
Є дорога, що кличе вперед.
Тут Моло́чна несе свою пісню,
Тут дитинство лишає свій слід.
Молоча́нськ — наше місто і серце,
А навколо — села, як сім'я.
Де б не жили ми — далеко чи близько,
Нас єднає одна ця земля.  
​Приспів
В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — МИ!
МОЛОЧА́НСЬКА ГРОМАДО —
ДІТИ ЄДИНОЇ ЗЕМЛІ!
В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — СЕРЦЯ!
ХАЙ ЖИВЕ І РОЗКВІТАЄ
НАША РІДНА ЗЕМЛЯ!
​Куплет 2
Від Балко́вого до Благода́тного,
Від Весе́лого — до Виногра́дного,
Гри́шине, Гру́шівка, Доли́на —
Кожне село нам рідне й єдине.
Запорі́жжя, Зо́ряне, Козолу́гівка,
Куроша́ни, Ла́гідне, Лева́дне,
Люби́мівка, Могу́тнє, Мостове́ —
Це наш край, наше рідне живе.  
​Приспів
В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — МИ!
МОЛОЧА́НСЬКА ГРОМАДО —
ДІТИ ЄДИНОЇ ЗЕМЛІ!
В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — СЕРЦЯ!
ХАЙ ЖИВЕ І РОЗКВІТАЄ
НАША РІДНА ЗЕМЛЯ!
​Куплет 3
Новомикола́ївка, Риба́лівка,
Розкі́шне, Сві́тле — в єдинім строю.
Уда́рник, Укра́їнка — горді назви,
Що бережуть свою землю й сім'ю.
І хоч сьогодні нелегко буває,
І поміж нами дороги й роки —
Наша земля своїх не забуває,
Бо ми її діти навіки.  
​
Якщо спитають:
«Де твій рідний дім?»
Ти не шукай красивих слів.
Там, де матуся чекала біля хати,
Де батько садив дерева,
Де вітер торкався пшеничного поля,
Де вперше ти сказав: «Це — моє».
Там, де залишились наші спогади,
Там, де чекають рідні серця —
Там наша земля.
Там наша громада.
Там наше життя.
​
Балкове́! Благода́тне! Весе́ле!
Виногра́дне! Гри́шине! Гру́шівка!
Доли́на! Запорі́жжя! Зо́ряне!
Козолу́гівка! Куроша́ни!
Ла́гідне! Лева́дне! Люби́мівка!
Могу́тнє! Мостове́!
Новомикола́ївка! Риба́лівка!
Розкі́шне! Сві́тле!
Уда́рник! Укра́їнка!
І Молоча́нськ — наше серце!  
​
ЦЕ НЕ ПРОСТО НАЗВИ —
ЦЕ НАШІ ДОМІВКИ!
ЦЕ НАША ПАМ'ЯТЬ!
ЦЕ НАШІ ДІТИ!
ЦЕ НАША ЗЕМЛЯ!
​В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — МИ!
МОЛОЧА́НСЬКА ГРОМАДО —
РАЗОМ МИ!
ЖИВИ!
РОЗКВІТАЙ!
ПОВЕРТАЙ СВОЇХ ДІТЕЙ!
​В ЄДНОСТІ — СИЛА!
В ЄДНОСТІ — МИ!
МОЛОЧА́НСЬКА ГРОМАДО —
РАЗОМ МИ!