Стіна з дітей

[Verse 1]
Він ніс їх крізь холод і темряву ночі,
Ховав їх від бурі, закривши собою.
Та рок відвернув їхні чисті дитячі очі —
І діти постали проти нього стіною.
Він вірив: «Ми разом, одна наша кров»,

[Pre-Chorus]
Та вітер у грудях став гострим, як ніж.
І кожен їх крок вже лунав, як суд.
Він кликав їх серцем: «Почуйте мене!»
Та тиша росла між розбитих смут.

[Chorus]
О, не ламай цю стіну,
Не губи цю весну.
О, не ламай цю стіну,
Я ж тримав вас одну.

Де ж та кров, що жила?
Де ж та віра була?
О, не ламай цю стіну,
Бо в ній наша зола.

[Verse 2]
Вони вже дивились на нього суворо,
Немов він чужий у дитячім дворі.
А він пам’ятав, як носив їх над прірвою,
Як грів їх долонями в чорній імлі.
І слово «сім’я» розсипалось в пил,
І голос тремтів, наче старий дзвін.

[Pre-Chorus]
Та він не відступить, не впаде в пилу,
Бо в кожному з них ще горить той слід.
Він хоче дістатись до тихих очей,
Що втратили шлях поміж власних бід.

[Chorus]
О, не ламай цю стіну,
Не губи цю весну.
О, не ламай цю стіну,
Я ж тримав вас одну.

Де ж та кров, що жила?
Де ж та віра була?
О, не ламай цю стіну,
Бо в ній наша зола.

[Bridge]
І якщо я помру у вашій тиші,
То хто вам скаже, що страх — це не ви?
Хто збере по краплині все тепле і живе,
Коли серце пішло проти сліпої пітьми?

[Final Chorus]
О, не ламай цю стіну,
Не губи цю весну.
О, не ламай цю стіну,
Я ж тримав вас одну.

Де ж та кров, що жила?
Де ж та віра була?
О, не ламай цю стіну,
Поверніть мені нас.