ТАДРИН «БЕНЗОПИЛА» — ЛЕГЕНДА

Темрява дихає…
Чуєш звук?..
Вжжжжжжжж…
Це не просто звук — це кінець.
[Куплет 1]
Тадрин «Бензопила» — ім’я як вирок,
Йду вперед — і світ стає сірим.
Монстри падають, навіть не кричать,
Бо знають — їм вже не встать.
Кров на лезах — це мій стиль життя,
Я не герой — я твоя кара й суддя.
В темряві народжений, там і правлю,
Демони служать — я ними керую.
[Приспів]
Я — легенда, я початок і кінець,
Світ на колінах — я їхній творець.
Бензопила — це мій голос війни,
Чуєш звук? Значить ти вже мертвий всередині.
Я — не людина, я щось більше ніж бог,
Пекло в мені, і я сам його рок.
Не зли мене — не лізь на рожен,
Бо після мене лишається порожнеча.
[Куплет 2]
Моя армія — не люди, а тінь і страх,
Очі горять, як вогонь у глибинах.
Я не питаю — я просто беру,
Світ розриваю, як плоть на шмату.
Божа сила плюс пекельний вогонь,
Я як вирок, що не знає перешкод.
Ти думаєш, ти сильний? Та не сміши,
Один рух — і ти вже лежиш.
[Бридж]
Коли я в формі — краще мовчи,
Бо в мені тисячі злих причин.
Розізлиш — і буде кінець,
Не залишу ні душ, ні сердець.
[Приспів]
Я — легенда, я початок і кінець,
Світ на колінах — я їхній творець.
Бензопила — це мій голос війни,
Чуєш звук? Значить ти вже мертвий всередині.
[Аутро]
Вжжжжжжжж…
Тадрин…
Пам’ятай це ім’я…
Бо другий раз ти його вже не почуєш.