Зомби

Куплет 1
Ніч говорить шепотом старих імен,
Я збираю тишу між своїх колін.
Час осів пилом на теплих вікнах,
Серце б’ється повільно, ніби зникло.
Я шукаю сліди у власних словах,
Та вони тануть, мов сіль на губах.
Кожна думка — замкнене коло,
Я тут є, але ніби без голосу.
Припев
Пальці по шкірі рахують роки
Тіні старих помилок
Кроки
В дзеркалі очі чужі і пусті
Ти посміхаєшся мертвій собі
Куплет 2
Світло ламається в тріщинах днів,
Я забув, ким був і ким хотів.
Сни, як ключі, не від тих дверей,
Я стою між «ніколи» і «тепер».
Ім’я моє тонке, як дим,
Я вимовляю — і воно не моїм.
Тіло пам’ятає, душа мовчить,
Хтось всередині просить не будить.
Припев
Пальці по шкірі рахують роки
Тіні старих помилок
Кроки
В дзеркалі очі чужі і пусті
Ти посміхаєшся мертвій собі