가사
Там, де річка Неккар плине,
Місто давнє тихо дремле,
Тюбінген, мій рідний край,
Де серце завжди знайде рай.
Вулиці старовинні, казкові мости,
Будинки в готичнім стилі так чудові,
Дух науки і свободи тут живе,
В кожнім кроці історія оживе.
Тюбінген, в серці ти назавжди,
Де студентський сміх і час завмирає,
Усі шляхи ведуть до тебе, знай,
Місто мрій, що не залишає.
На площі пісні й голоси дзвенять,
Кав'ярні вечорами тепло горять,
Університет гордий стоїть віки,
Знань і думок тут простір широкий.
Тюбінген, в серці ти назавжди,
Де студентський сміх і час завмирає,
Усі шляхи ведуть до тебе, знай,
Місто мрій, що не залишає.
Неккар блищить під місячним сяйвом,
Гондоли повільно хитаються з плином,
Тут поєднання традицій і нових шляхів,
Тюбінген — це пісня для моїх днів.
З гір пагорбів відкривається вид,
На місто, де живе наш звичний світ,
Розмови, книжки і роздуми під зорями,
Залишають у серці світлини з історіями.
Тюбінген, в серці ти назавжди,
Де студентський сміх і час завмирає,
Усі шляхи ведуть до тебе, знай,
Місто мрій, що не залишає.
Мій Тюбінген, ти завжди поруч,
У спогадах і в днях прийдешніх кроках,
Де б не був, до тебе я вернусь,
Моє серце там назавжди, мій друже.