123

Intro:
Темрява навколо, екрани мерехтять,
Невидимі герої зібрались у чат.
Слова наче зброя, голоси як удар,
В Діскорді нашому спалахне гей парад!
Chorus:
Гуде наш сервер, мов грім і блискавиця,
Тут всі ми герої, що сміються й кричать.
Через морок і світло, крізь жар і холод,
Діскорд наш горить, і не згасне ніколи!
Verse 1:
Паша пиздить, як пиздів той єблан,
Два слова зліпить — для нього капкан.
Коли треба вирішити, у що б нам грати,
Він каже: “Хлопці, іду я спати…”
Verse 2:
Юра з бігтейсті, наче бог апетиту,
Ледве в Діскорді вже поміщається з виду.
Завжди голодний, йому ніщо не шкода,
Та цей імператор знає, що таке смак.
Verse 3:
Степан вже змучився все "вирішувать" тут,
Його крик розбиває тишу, як шквал могут.
Він розпалює в нас вогонь бойовий,
Бо в кожному з нас його дух вже живий.
Verse 4:
Ярік говорить про "камшот" як удар,
Його гумор жорстокий, але не даремний.
Тримайся міцно, він нікому не жартує,
Його жарти – як куля, що точно прямує.
Verse 5:
Саня зникає, мов тінь в темноті,
В тиші зникає, невидимий, скритий.
Та в нашій легенді він завжди буде,
Його тінь над нами завжди нас обійме.
Chorus:
Гуде наш сервер, мов грім і блискавиця,
Тут всі ми герої, що сміються й кричать.
Через морок і світло, крізь жар і холод,
Діскорд наш горить, і не згасне ніколи!