Ма

Я пам'ятаю хтось мені казав, що день тоді був зовсіи не звичайний. Ти турбувалась, плакала й сміялась
Молилась Богу, щоби я прийшла...

А день тоді і справді був дивацький, і кликали мене у гості ті і ці... але тягнуло все до Львова у Мед.Замок. А там на мене вже чекала ти...

Ця зустріч була просто неймовірна
Я верещала з радості щоміць, а ти уся знесилена й самітня... лиш погляд, "дякую", за зустріч говорив.

І з того часу спогадів мільйони, кораблик в парку, гірка-карусель, а ще були папуги, велосипеди й поні....
Усе намішано, але усе моє.
Завжди сміялась ти, тоді і зараз. Усмішка ця, це скарб мого життя, чудова жінка і прекрасна мама, як класно, що тоді тебе знайшла.

А пам'ятаєш Львів посеред ночі? Таксист смішний розказує про все, а ми дивились лиш на світло ночі, ловили хвилю мрії із небес.

А ще були пізніше наші втечі, ховалися з тобою від усіх. Автобус, потяг, знов автобус, речі....
І ми,на набережній, у руках весь світ...

І всюди разом, всюди одне ціле, і посмішка і сум один на двох, ти опинялася у кожнім магазині, а я чекала, боязно було...
І Крим і Шацьк і Київ і Почаїв, усі міста підкорювались нам, Ех, як чудово знати й розуміти, що моя матінка це мій справжній дружбан.

А скільки ще чекає нас з тобою, моря підкорим, гори перейдем. Все буде пташко, лиш би була поряд.
Зі своїм списком всіх смішних ідей.

І ціла пісня спогадами вдіта,
Танцюють там у серці вони вальс,
А ми з тобою сидимо і курим сіжку,
Бо ми у двох і це важливий час.