Н

День без Тебе, в нім вітер свище,
За тим вітром летять думки:
Буде час - тоді і напишеш,
Головне Там себе бережи.

А тепер от і дощ накрапає:
Геть нетепла без Тебе весна.
Але я більш на нашу осінь чекаю,
З часом - мент , як мине війна.

Тоді бачитиму наживо
Своє щастя , яке люблю,
Тож розправлю нарешті крила ,
За Тобою на них відлечу.

А куди? - обереш сам вже напрям ,
Бо з Тобою для мене скрізь рай.
Я на Тебе дуже чекаю:
По війні просто не відпускай