Я буду інша 4

На дворі кві́тень, на душі зима,
Хурделиця у серці завиває.
Була колись любов, була й нема,
Тебе уже, як птаха відпускаю!

Залишиться по тобі самота,
Розвії мрії, попелом гарячим.
Я буду інша, буду вже не та,
Та по тобі, усе ж таки заплАчу,

Іди! Набридло! Не прошу!
Чи буду шкодувать, того не знаю.
Те що посіяла сама, не я скошУ,
А спомини у землю закопаю.

Залишиться по тобі самота,
Розвії мрії, попелом гарячим.
Я буду інша, буду вже не та,
Та по тобі, усе ж таки заплАчу.

Іди! Набридло! Не прошу!
Чи буду шкодувать, того не знаю.
Те що посіяла сама, не я скошУ,
А спомини у землю закопаю.






Я буду інша
Я буду інша
Я буду інша

буду вже не та

по тобі заплАчу,
по тобі заплАчу,
по тобі заплАчу,

заплАчу