Мелодія

Хвилюючі, дивні звуки
В кімнаті пливуть моїй
І начебто ніжні руки
В обійми беруть свої.

Минулого дня турбоги
Поволі спливають десь
І щастям, як медом соти,
Наповнююсь я увесь.

Мелодія лине й сяє
В казковій красі своїй...
Тож звідки Маестро знає
Про те, що в душі моїй?!