Осінній блюз

Осінній блюз дощем кидає ноти,
Та скиглить, наче зірвана струна.
Вдяглись дерева в сукні з теракоту,
Під тихий шепіт вітру-віщуна.
В калюжі дощ розчинить акварелі,
Й на мокрому асфальта полотні
Раптово розіллються тихі трелі
Зникаючих у небі журавлів.
Там вже зима тупцює у порога,
Наспівуючи авторський шансон.
І зазвучить над обрієм розлого
В руках застиглих Час-акордеон.