Ми

А все почалось з повороту, де бабця Женя мала дім, немов ті ніндзя із кіно ми, ховались там від поглядів чужих. Все почалося із "ВІКДАНО", круте шампанське і стакан мівіни, твій погляд був дитячий і незнаний, тоді були ми друзі малолітні.
І дерево з історією в покоління, білі троянди і ведміть мякий, усе йшло так бурхливо і неспинно, немов так мало бути не тільки у цьому житті.
Ти молодий, трішки дурний, гарячий...
Я ще мала, мрійлива й несерйозна
Усе крутилося навколо нас як м'ячик, та не знайшли тоді потрібного ми слова.