О

Пісочний годинник у вічності
служка
Піщинки стрибають у горлечко
вузьке
Приховані мрії ,як сон
запізнілий
Ховаються в хмарах над дахом вцілілим
Піщинки струмочком під вибухи
плинуть
Із буднів минулих складаю
картину
Стоять кораблі на знайомім
причалі
Реальність: там пусто, їх варвари вкрали
Минуле,як мариво днів
золотих
Пісочна доріжка - то магії
слід
У кожній піщинці своя
таємниця
Реальність: шахеди і знову
не спиться
Дорога у вічність -піщинок
ріка
І кожна із них чиясь правда
гірка
Збираються долі в пісочний
стіжок
Реальність: тривоги протяжний
гудок
Якби було просто : рукою
махнути
Годинник пісочний вверх дном
повернути
І напрямок інший. Піщинки
завзяті
Вернуться в ті будні ,де спокій
і свято.