Дивлюсь на небо — пролітає птах, Червоніють помідори на достиглих вже кущах. Вечір тихо опускає свої тіні на вікно, А кохання справжнє досі не постукало давно. Я питаю вітру тихо: де моя любов живе, Чи вона про мене інколи так само думає? Може, десь під цим же небом дивиться у далечінь, І чекає нашу зустріч серед тисячі доріг. Приспів Червоніють помідори, ніби мрії у душі, Що колись мене зігріють у холодній самоті. Червоніють помідори, час минає день за днем, А я вірю: моє щастя неодмінно ще прийде.