Самотня тузі
v4
@Евгений Клименко
Самотня тузі
v4
@Евгений Клименко
Dalszöveg
[Verse 1]
Я напишу собі вірша,
Про те, як сильно болить душа.
Як важко бути, коли ти сам,
Наперекір усім вітрам.
І навіть маючи сім’ю та друзів,
Ми тонемо в самотній тузі.
Здається, в цій земній борні
Ми завжди губимося в тиші.
[Pre-Chorus]
Але я вчуся йти крізь ніч,
Не падати від власних сліз.
Коли немає більше сил,
Я чую: серце ще живе, ще б'ється вмить.
[Chorus]
Самотня тузі, відпусти мене,
Самотня тузі, не тримай мене.
Я ще знайду свій теплий дім,
Де небо стане знов моїм.
Самотня тузі, дай мені дихать,
Самотня тузі, дай не зникать.
Бо навіть там, де згасає світ,
Я збережу в собі свій світ.
[Verse 2]
На кухні тихо спить вечірній час,
І чай холоне вже не перший раз.
Хтось пише "як ти?" — я мовчу,
Бо не завжди словами біль лечу.
Та за вікном росте новий світанок,
І кожен шрам — це мій урок і знак.
Я ще пройду крізь цей туман,
І не віддам себе чужим вітрам.
[Bridge]
Коли навколо все стискає грудь,
Я згадую, що дні ще прийдуть.
Де будуть сміх, і дім, і світло в нас,
І я повірю в себе ще не раз.
[Chorus]
Самотня тузі, відпусти мене,
Самотня тузі, не тримай мене.
Я ще знайду свій теплий дім,
Де небо стане знов моїм.
Самотня тузі, дай мені дихать,
Самотня тузі, дай не зникать.
Бо навіть там, де згасає світ,
Я збережу в собі свій світ.
Я напишу собі вірша,
Про те, як сильно болить душа.
Як важко бути, коли ти сам,
Наперекір усім вітрам.
І навіть маючи сім’ю та друзів,
Ми тонемо в самотній тузі.
Здається, в цій земній борні
Ми завжди губимося в тиші.
[Pre-Chorus]
Але я вчуся йти крізь ніч,
Не падати від власних сліз.
Коли немає більше сил,
Я чую: серце ще живе, ще б'ється вмить.
[Chorus]
Самотня тузі, відпусти мене,
Самотня тузі, не тримай мене.
Я ще знайду свій теплий дім,
Де небо стане знов моїм.
Самотня тузі, дай мені дихать,
Самотня тузі, дай не зникать.
Бо навіть там, де згасає світ,
Я збережу в собі свій світ.
[Verse 2]
На кухні тихо спить вечірній час,
І чай холоне вже не перший раз.
Хтось пише "як ти?" — я мовчу,
Бо не завжди словами біль лечу.
Та за вікном росте новий світанок,
І кожен шрам — це мій урок і знак.
Я ще пройду крізь цей туман,
І не віддам себе чужим вітрам.
[Bridge]
Коли навколо все стискає грудь,
Я згадую, що дні ще прийдуть.
Де будуть сміх, і дім, і світло в нас,
І я повірю в себе ще не раз.
[Chorus]
Самотня тузі, відпусти мене,
Самотня тузі, не тримай мене.
Я ще знайду свій теплий дім,
Де небо стане знов моїм.
Самотня тузі, дай мені дихать,
Самотня тузі, дай не зникать.
Бо навіть там, де згасає світ,
Я збережу в собі свій світ.
A zene stílusa
Ukrainian acoustic ballad with slow 6/8 sway, fingerpicked guitar, warm upright bass, soft brushed percussion, and airy string swells; verse stays intimate and close-mic, pre-chorus opens with stacked harmonies, chorus lifts with fuller strings and subtle handclaps. Lead vocal is raw and breathy with double-tracked chorus lines, gentle harmony echoes on key phrases, a cello rise before the bridge, and a final chorus that pulls inward for a tender, reflective finish. Mix is warm, natural, and intimate with a wide emotional bloom.
