Dalszöveg
[intro]
[verse]
У відпустку з фронту їду:
Спершу, рідним містом піду.
Не хвилюйтеся мамуська,
Пішки перейдусь по Руській.
Там свою кохану стріну -
Вірну пташечку єдину.
Ось! Летить з універмагу,
Аж втрачає рівновагу.
[chorus]
У важких боях та відпочинку час,
Зігрівала серце зустрічі надія,
Тут лунає знов, неначе сон для нас,
Тихе аріозо, прими Соломії.
Тихе аріозо Соломії.
[verse]
Обнялися... Йдемо містом...
Тиша стелиться намистом.
От і став, де мить зізнання,
Слухав Острівець кохання.
Давній запах ресторанів,
Барви сяйнистих фонтанів.
Обгорнула нас спокуса -
Ніч... Таксі... Вулиця Стуса...
[chorus]
У важких боях та відпочинку час,
Зігрівала серце зустрічі надія,
Тут лунає знов, неначе сон для нас,
Тихе аріозо прими Соломії.
Тихе аріозо Соломії.
[bridge]
[verse]
До кінця дійшла відпустка...
Сльози... В неї мокра хустка -
Повернусь з війни я, мила,
Свідок - Галицький Данило!
[chorus]
У важких боях та відпочинку час,
Зігрівала серце зустрічі надія,
Тут лунає знов, неначе сон для нас,
Тихе аріозо прими Соломії.
Тихе аріозо Соломії.
[outro]