Збираю в жменю прожиті роки, Перебираю в пам'яті моменти. Є цінні миті, що у серці навіки, А є болючі із минулого фрагменти. Десь солодко було в житті, десь – ні, Часом в безвиході не знав я що робити. Доля не завжди усміхалася мені, Бувало часом не хотілось навіть жити... Та відпустив я все і далі йду, Складаючи в майбутнє свої плани. Звісно, що десь ще втрачу, десь знайду, Але не думаю тепер вже про погане! Енергії і сили бережу, Плітки про мене – більше не чіпляють. Про своє щастя вже нікому не скажу, Бо любить воно тишу, всі це знають. Збираю в жменю прожиті роки, Підводжу підсумки, на помилках навчаюсь, Хто зрадив раз – більш не подам руки, Ніколи з дурнями тепер не сперечаюсь. Проблем і перешкод вже не боюсь, – «Імунітет» я зміг до них здобути. Хто є підтримкою – за того Богу помолюсь, Хто віддалився – значить так і мало бути!